| 
Банний чан для ширяння нерідко називають «вогненним» або «молодільним». На думку шанувальників такої водної процедури, регулярне купання в чані допомагає не лише зміцнити здоров'я, а й надовго зберегти зовнішній вигляд. Радимо вам купити чан на дровах на сайті компанії "Relax Tub".
Який чан вибрати?
Характеристики чана для купання, у тому числі безпека та час підготовки банної процедури залежать від кількох властивостей виробу. Насамперед, від матеріалу виробництва. Традиційно для виготовлення чану використовують чавун або сталевий сплав.
Банний чан найчастіше буває лише у формі гладкого півкола. При виробництві такої ємності розплавлений чавун заливають у спеціальну форму, де метал остигає, утворюючи ідеально рівний банний чан. Технологія виробництва не дозволяє виготовити такий чан самому. Але саме через «безшовного» виготовлення в якості стаціонарної «бані» рекомендується встановлювати чавунний чи карпатський чан. При контакті з вогнем або нагрітою цеглою ємність не деформується.
Нагрітий чавун довше нагрівається, але повільно остигає, поступово віддаючи тепло воді. Це значно заощаджує дрова для прогрівання води.
Недоліки чавунної ємності:
- Велика вага. Чана для 4 осіб важить до 1,2 тонни, тому для доставки, встановлення, демонтажу потрібні професійні монтажники із спеціальною технікою. Це збільшує вартість «чавунної лазні» майже в 1,5 рази.
- Чугун – досить крихкий метал. Під час падіння ємність може просто розколотися.
- Через постійні перепади температур, час експлуатації чавунного виробу рідко перевищує 15-17 років.
Сталевий чан при виробництві збирають із кількох частин, усі шви ретельно проварюються та проходять контроль якості. Гарантувати якість зварювання кожного шва може перевірка апаратом ультразвуку – це дозволяє виявити найменші недоліки. Без ультразвукової оцінки якості зварювання у швах можуть залишатися раковини, які дають протікання через постійний перепад температур.
Сталева ємність може бути зроблена з чорної сталі або з «нержавійки». Перший варіант досить недорогий, але більше за інших схильний до іржі. Врятувати поверхню від корозії може термостійка емаль. При частому використанні наповнений водою чан не іржавіє через відсутність доступу кисню до металу. Але якщо ємність простоює без діла, чан необхідно регулярно очищати.
Банний чан з «нержавійки» виконаний з харчової нержавіючої сталі, не схильної до корозії. За рівною поверхнею легко доглядати: чан не потрібно постійно чистити, прибирати на зберігання, а для миття підійде будь-яка побутова хімія. Щоб не полірувати глянсову поверхню до дзеркального блиску, можна вибрати купіль з нержавіючої сталі з спрямованим шліфуванням (сатинуванням) – особливою заводською обробкою, що робить метал шорстким, матовим. На такій поверхні не помітні сліди від крапель та розлучень.
Сталеві «бані» досить популярні:
- Ємність із листової сталі можна «зварити» у домашніх умовах.
- Тонкостінний блискучий сталевий чан нагрівається швидше, ніж чавун. Для прогрівання води та підтримки температури не потрібно постійно підкидати дрова, достатньо гарячого вугілля. Це знижує утворення великої кількості диму, попелу, гару.
- Легка вага. Банний чан можна встановити самостійно, без залучення спецтехніки.
- Вартість самого виробу разом із установкою дешевше, ніж чавунний варіант. Ціна ємності з технічної сталі близько 30-100 тис. рублів, з «нержавійки» — 80-200 тис. рублів. При цьому не потрібно додатково витрачатися на підготовку фундаменту, встановлення.
- Сталевий «котел» прослужить довше за чавунний, особливо якщо використовувати його постійно.
«Слабке місце» сталевого чана – шви. Зібрану з окремих деталей ємність не рекомендується встановлювати стаціонарно – при нагріванні сталь може значно розширюватися, видавлюючись із дна постаменту.
Понравилась статья? Поделитесь с друзьями в соцсети:
|
